ЯК ВИРІШУВАТИ ЗМЕЛЬНІ СПОРИ
Часто виникають питання щодо спору між сусідами за межу сумісних земельних ділянок. Такі звернення слід кваліфікувати як земельний спір.
У Земельному кодексі України визначені органи, що вирішують земельні спори, порядок розгляду земельних спорів, права та обов’язки сторін при розгляді земельних спорів. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 Земельного кодексу (ЗК) України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (ч. 2 ст. 158 ЗК України).
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (ч. 3 ст. 158 ЗК України).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (ч. 4 ст. 158 ЗК України).
Таким чином, особі, яка проживає в на території Михайлівського району і в якої існує земельний спір, слід з’ясувати, де розміщена його земельна ділянка, у межах населеного пункту, чи за його межами. Якщо земельна ділянка розміщена в межах населеного пункту, то з приводу вирішення земельного спору слід звернутися до відповідної селищної, сільської ради, якщо за межами населеного пункту, то звернення слід направити до відділу у Василівському районі головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (71600, Запорізької обл., Василівський р-н., м.Василівка, вул.Театральна, 1).
Після подачі заяви, слід знати, що в ході розгляду земельного спору, заявник та інші зацікавлені сторони мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст. 160 ЗК України).
Також, відповідно до вимог ч.ч. 2,3 ст. 159 ЗК України, земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
При цьому, законодавець визначив чіткий термін розгляду земельних спорів, що розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін – це тижневий строк (ч. 1 ст. 159 ЗК України). У самому рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання, і воно передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття (ч.ч. 4,5 ст. 159 ЗК України). Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 161 ЗК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.
Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (ч. 4 ст. 158 ЗК України), тобто заявник, чи інша зацікавлена сторона має право зазначене рішення оскаржити в судовому порядку, і таке оскарження в суді призупиняє виконання зазначеного рішення (ч. 1 ст. 161 ЗК України).
У разі виникнення правових питань, отримати юридичну консультацію або роз’яснення можна звернувшись до Михайлівського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-А або за тел.: 2-07-33, 0983542253.
Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Інформацію підготувала заступник начальника відділу Мороз Т.А.
Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.
Плата за землю – обов’язковий платіж
Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки(паї), які перебувають у власності.
Плата за землю віднесена до місцевих податків і є однією із складових податку на майно. Тому встановлення ставок земельного податку належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, які встановлюють розміри ставок цього податку виключно в межах ставок, визначених Податковим кодексом України та затверджують їх своїм рішенням щороку до 15 липня.
Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюють податкові органи за місцем знаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру з урахуванням бази оподаткування земельним податком.
Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:
- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Скільки треба платити
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування − не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, та які розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Важливо! Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. В свою чергу, фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення повідомлення – рішення.
Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані контролюючими органами, йому необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.
Про пільги щодо сплати земельного податку
Існують пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах − не більш як 0,25 гектара, в селищах − не більш як 0,15 гектара, в містах − не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектара.
Для отримання пільги необхідно звернутись до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про надання пільги та документами, що посвідчують право на пільгу: посвідчення особи з інвалідністю або довідку медико-соціальної експертної комісії; посвідчення батьків багатодітної сім’ї; пенсійне посвідчення (за віком); посвідчення «Учасник бойових дій», «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Учасник війни», «Член сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія) тощо.
Важливо! Варто знати, якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.
У разі виникнення правових питань, отримати юридичну консультацію або роз’яснення можна звернувшись до Михайлівського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-А або за тел.: 2-07-33, 0983542253.
Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Інформацію підготувала заступник начальника відділу Мороз Т.А.
ДОГОВІР ДАРУВАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА...все, що потрібно знати!
Досить часто власник житлового будинку, квартири, земельної ділянки чи іншого нерухомого майна бажає ще при житті подарувати своїм дітям, онукам, сестрам, племінникам чи іншій особі свою нерухомість.
Для того, щоб ваше бажання передати своє майно у дар інші особі мало юридичну силу, слід укласти договір дарування (в простонароді - дарчу).
ЩО Ж ТАКЕ ДОГОВІР ДАРУВАННЯ?
Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦК України).
ВАЖЛИВО! Договір дарування завжди є БЕЗОПЛАТНИМ. Дарувальник (той, хто дарує) не має права вимагати від обдаровуваного зустрічних дій за свій дарунок. Він не отримує ніякої матеріальної вигоди. Тобто, не можна просити взамін сплату коштів, вимагати утримання чи догляд т.п.
Договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування (ч. 2 ст. 717 ЦК України).
КУДИ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ОФОРМЛЕННЯМ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ НЕРУХОМОСТІ?
Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Законодавством також передбачена обов'язкова державна реєстрація права власності набутого за договором нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Для укладення договору дарування слід звернутися до державного або приватного нотаріуса:
за місцем знаходження нерухомого майна (квартири, будинку, земельної ділянки т.п.);
або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін договору (дарувальника чи обдаровуваного).
Договір дарування від імені дарувальника (власника майна) може укласти і його представник. Для цього дарувальник має надати своєму представнику довіреність, яка повинна бути нотаріально засвідченою. За наявності такого доручення будь- яка особа, що вказана в ньому, може представляти інтереси дарувальника у нотаріуса та підписати за нього договір дарування. Проте, таке доручення має чітко передбачати ім'я обдаровуваного (особи, якій перейде дарунок в дар).
ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ ЗА ПЕВНИХ УМОВ
Майно, набуте одним із членів подружжя на підставі договору дарування є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
Тобто, якщо ви перебуваючи у шлюбі отримаєте в дар від своїх батьків, дідуся чи бабусі квартиру, житловий будинок чи інше майна, то інший з членів подружжя не матиме права претендувати на таке майно при поділі майна подружжя.
МАЙНО ОТРИМАНЕ ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ Є ОСОБИСТОЮ ПРИВАТНОЮ ВЛАСНІСТЮ.
Якщо дарувальник бажає подарувати будинок, квартиру чи інше нерухоме майно, яке було придбано ним у шлюбі, а тому має статус спільного сумісного майна подружжя, то для укладення договору дарування такого майна необхідно отримати згоду іншого з членів подружжя на укладення договору дарування.
Важливо! Договір дарування спільного сумісного майна подружжя, укладений без згоди іншого з подружжя, є недійсним.
Якщо дарувальний є власником лише частини будинку, квартири, тобто є кілька власників, кожному належить певна частка, то на укладення договору дарування своєї частки згода інших співвласників для посвідчення такого правочину не потрібна.
Якщо договір дарування певним чином стосується інтересів малолітньої чи неповнолітньої дитини: якщо дитина є власником (співвласником) або має право на користування відчужуваним жилим приміщенням, або ж набуває майно у власність, то є обов'язковою згода органів опіки та піклування на вчинення договору дарування.
При недосягненні обдаровуваним віку 18 років або наявності зареєстрованих в квартирі, будинку неповнолітніх дітей необхідним є дозвіл органу опіки та піклування на посвідчення договору дарування такої нерухомості.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ:
паспорти й ідентифікаційні коди обох сторін договору;
оригінал правовстановлюючого документу на нерухомість (документ, який засвідчує, що дарувальник є власником майна);
довідка про осіб, які зареєстровані у будинку, квартирі;
якщо право власності на квартиру, житловий будинок виникло до 2013 року, необхідно одержати в БТІ довідку про те, що станом на 01.01.2013 року нерухомість належала дарувальнику;
технічний паспорт на житло;
звіт про оцінку нерухомого майна;
витяг з Державного земельного кадастру (якщо предметом договору є земельна ділянка чи житловий будинок, який розташований на ній);
свідоцтво про шлюб та письмова згода другого з подружжя, якщо нерухомість була придбана в шлюбі;
рішення суду або свідоцтво про розлучення, якщо нерухомість була придбана в шлюбі, але в даний момент подружжя вже розірвало шлюб;
свідоцтво про смерть, якщо квартира, житловий будинок т.п. були придбані в шлюбі, але однин із подружжя помер;
свідоцтво про народження дитини та дозвіл органу опіки та піклування, якщо обдаровуваний є неповнолітнім або неповнолітня дитина має право на користуватися цим житлом (зареєстрована в ньому);
документи, що засвідчують родинні відносини між особами першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, зокрема й усиновлені, рідні брати/сестри, бабусі, дідусі, онуки) - для звільнення від сплати податку та військового збору).
ЯКА ВАРТІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ ?
- послуги нотаріуса за посвідчення договору (орієнтовно 3000 - 4000 грн.);
- сплата державного мита - 1% від вартості майна;
- вартість послуг експерта за оцінку майна - від 500 грн.;
- витрати за проведення реєстраційних дій нотаріусом - орієнтовно 1800 грн.;
- виготовлення технічного паспорта на будинок, квартиру (за потреби) - від 1000 грн.;
- можлива сплата податку та військового збору (залежно від ступеня споріднення сторін договору та їх резидентського статусу).
при даруванні нерухомості далекому родичу або особі, яка не перебуває у родинних відносинах з дарувальником – сплачується 5% - податок на доходи фізичних осіб та 1,5% - військовий збір від оціночної вартості нерухомості;
якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, буде потрібно сплатити 18% - податок на доходи фізичних осіб, а також 1,5 % військовий збір від оціночної вартості нерухомості.
ЩОДО ПОДАТКУ, ТО СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА НАСТУПНЕ:
За нульовою ставкою буде оподатковуватись дохід, отриманий від прийняття у дар майна фізичними особами, які є родичами першого або другого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи ПЕРШОГО ступеня споріднення вважаються:
її батьки;
її чоловік або дружина;
діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи ДРУГОГО ступеня споріднення вважаються:
її рідні брати та сестри;
її баба та дід з боку матері і з боку батька;
онуки.
Такі особи ЗВІЛЬНЕНІ від сплати податку (5 % - від вартості майна) та військово збору (1,5 % - від вартості майна) при отриманні в дар квартири, будинку, земельної ділянки чи іншого нерухомого майна.
Якщо ж обдаровуваний не є членом сім'ї дарувальника першого або другого ступенів споріднення, то отримана в дар нерухомість оподатковується за ставкою 5% (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Фізичні особи, які отримали в дар нерухомість, що оподатковується за ставкою 5 %, також зобов’язані сплатити 1,5 % військового збору від вартості майна.
До того ж на законодавчому рівні розмір податку залежить від резидентського статусу обдаровуваного та дарувальника (тобто, чи є хтось із них іноземцем).
Якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, то ставка оподаткування такого подарунку обкладатиметься за ставкою 18% (пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПК України).
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.
Платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.
Інформацію підготувала заступник начальника відділу Мороз Т.А.
ОНЛАЙН КРЕДИТУВАННЯ: як не потрапити у пастку!
Сьогодні рекламні оголошення майорять великою кількістю пропозицій від фінансових установ щодо можливості швидкого і без зайвих зусиль отримання онлайн кредиту, а попит на такі пропозиції лише зростає. Маючи вдома комп'ютер чи будь-який електронний пристрій з доступом до мережі Інтернет можливо легко оформити споживчий кредит в онлайн режимі.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах визначених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з вказаною інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Щоб оформити онлайн кредит необхідно зареєструватися на офіційному сайті фінансової компанії, якій ви довіряєте, та отримати доступ до особистого кабінету. Після реєстрації необхідно вказати суму і термін кредиту, заповнити анкетні дані та зазначити номер мобільного телефону, додати дебетову карту (на яку буде зараховано кошти) та здійснити її верифікацію.
Потрібно пам’ятати, що договір про надання фінансових послуг укладається у одному з варіантів:
- у паперовому вигляді;
- у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»;
- шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги та/або на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги.
Незалежно від типу кредиту, який позичальник оформлює та в яку кредитну установу звертається, обов’язковим є підписання кредитного договору – офіційного документу, який має юридичну силу та зобов’язує обидві сторони (позичальника та кредитора) до виконання своїх обов’язків.
Підписати договір онлайн можливо за допомогою введення одноразового коду, отриманого на номер мобільного телефону або шляхом використання електронного цифрового підпису.
Якщо сума кредиту більше розміру мінімальної зарплати, кредитна установа має надати споживачеві додатковий документ – паспорт споживчого кредиту, в якому міститься детальна інформація про умови кредитування.
Згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення.
Договір та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані.
Перш ніж укласти договір, дізнайтеся про його повну реальну вартість та всі умови. Виплачувати кредит можливо одноразово або поступово. Банки пропонують два типи «погашення» кредиту: класичний (диференційований) та рівними частинами (ануїтетний).
Класичний тип передбачає на початку терміну виплати коштів розмір платежів більший, який поступово зменшується з кожним новим періодом. Це відбувається за рахунок того, що тіло кредиту ділиться на рівні частини, а платіж за відсотками зменшується щомісяця. У результаті, ви заплатите найбільший платіж першого місяця, а найменший платіж – останнього.
Під час виплати коштів рівними частинами ви будете сплачувати однакові суми у кожному періоді. Особливість у тому, що на початку терміну в розрахунку суми банком передбачається здебільшого відсотки за користування кредитом і лише ближче до закінчення строку – тіло кредиту. Тому, у разі дострокового «погашення» кредиту клієнт має виплатити більшу частину тіла кредиту, оскільки відсотки раніше вже були погашені.
Перед підписанням договору, перевірте чи включені до нього додаткові послуги. Такою послугою може бути, наприклад, страхування життя, оцінка майна. Враховуйте, що додаткові послуги – це додаткові платежі. Ви маєте право відмовитися від них.
У сфері онлайн кредитування працюють, як банки, так і мікрофінансові організації. Отримання вами кредиту в банку передбачає надання визначеного переліку документів, серед яких: довідка про доходи, договір поруки, документи щодо майнової застави. У той час, як для отримання онлайн кредиту в мікрофінансовій організації необхідні лише паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
1 січня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій», який встановлює обов’язкову умову укладення договору про споживчий кредит, а саме: згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію та її збір, зберігання, використання і поширення через бюро кредитних історій; включення до Єдиного реєстру бюро кредитних історій інформації щодо позичальника та його кредиту, що надається. У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.
Ще однією новацією є закріплення на законодавчому рівні заборони зміни відсоткової ставки за кредитом, порядку її обчислення. Сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (сума якого не більше розміру однієї мінімальної заробітної плати) не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Звертаємо увагу, що чинне законодавство не містить обмежень щодо дострокового погашення кредиту. Варто уважно читати договір про споживчий кредит перед його укладанням. Адже фінансова установа може передбачити договором штраф чи комісію у випадку дострокового його погашення.
У разі виникнення правових питань, отримати юридичну консультацію або роз’яснення можна звернувшись до Михайлівського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-А або за тел.: 2-07-33, 0983542253.
Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Інформацію підготувала заступник начальника відділу Мороз Т.А.
Поняття договору оренди землі
Відповідно до Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення піприємницькоъ та інших видів діяльності.
За договором оренди орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №226 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, згідно ст.ст.17, 19 Закону України "Про оренду землі" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14.
Отже, якщо державну реєстрацію договору не проведено, то умови даного договору не зобов'язують сторін.
Істотні умови договору оренди землі
До істотних умов договору оренди землі відносяться: об'єкт оренди землі, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальністю за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Типовий договір землі затверджено Постановою Кабміну від 3 березня 2004 р. № 220 і він береться за зразок при оформленні договірних відносин між орендарем та орендодавцем.
Цього року Кабмін вніс зміни до типового договору оренди землі постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня №650.
Відтепер орендар буде зобов'язаний вживати заходи з утримання лісосмуг та збереження родючості грунтів.А орендодавець у випадку з землею державної або комунальної власності зможе 1 раз на 3 роки перевіряти стан зданих в оренди ділянок на відповідність агрохімічному паспорту.
Строк договору оренди землі
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим 7 років. При передачі в оренду земельних ділянок, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі не може бути меншим 10 років.
Якщо договір про надання права на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарського призначення укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо повідомивши про це другу сторону не менш як за один рік згідно ч.2 ст.408 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
Підстави припинення чи розірвання договору
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.
Згідно з нормами діючого законодавства існує два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:
- за згодою сторін;
- за рішенням суду.
Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної форми власності може бути розірвано у разі необхідності надання її для суспільних потреб, визначених ч.1 ст. 7 Закону України "Про відчудження земельних ділянок" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17.
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
Згідно з ст.32 Закону України "Про оренду землі" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
Також, згідно з вищевказаною статтею закону перехід права власності на орендовану земельну ділянку (у тому числі у порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі:
- невиконання сторонами обов'язків, пердбачених ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі".
- невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору.
- випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.
- виникнення підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Якщо жодних порушень за орендарем земельної ділянки не виявлено, то потрібно чекати закінчення дії договору, або все ж таки вести переговори щодо розірвання договору за згодою сторін.
В практиці орендних правовідносин часто трапляються ситуації, коли орендар (сільгоспвіробник) настільки непорядно поступає з власником земельної ділянки, що останній готовий розірвати договір оренди земельної ділянки ще до його закінчення.
Причин для невдоволення може бути багато: несплата або в неповному розмірі оплата орендної плати, погіршення якості землі, небажання орендаря вносити зміни до договору чи надавати інформацію щодо нарахувань та виплат орендної плати, невиконання орендарем умов договору, тощо.
Часто, договір оренди , як правило, виписаний орендарем в його інтересах і розірвати його, чи визнати недійсним, для необізнаного в законах землевласника важко. Тому, орендодавець продовжує чекати закінчення терміну дії договору.
Відповідно ст.33 Закону "Про оренду землі" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
На практиці існує багато випадків, коли орендодавець був таким категоричним в намірі припинити договірні відносини з орендарем, що надсилав йому листи - повідомлення про бажання не продовжувати договір оренди ще до отримання пропозицій про поновлення договору від орендодавця. Орендодавці надсилали такі листи до закінчення терміну дії договору.
Не дивлячись на отримані від орендодавця листи, орендарі не звертають на них уваги. А за місяць - півтора до закінчення договору направляють орендодавцям листи - повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про поновлення договору оренди.
Власники земельних ділянок не реагують на такі листи і угоди, вважаючи, що надіслані ними заздалегіь листи - повідомлення є дотатньою і належною підставою для непоновлення договору ореди. В результаті орендарі можуть зверталися до суду з позовами про визнання додаткових угод про поновлення договору оренди укладеними.
Отже, для власника земельної ділянки, який має заперечення щодо продовження договору оренди землі, закон встановлює місячний термін з моменту закінчення договору для викладення цих заперечень у листі - повідомленні і направленні його орендарю.
Таким чином і у випадку направлення орендарем листа-повідомлення про намір поновити договір в термін, визначений договором, і у випадку, якщо орендар не направляв такого листа чи направив його після закінчення дії договору орендодавець повинен обов'язково направити відповідний лист-повідомлення орендарю в місячний термін від дати закінчення договору.
Закон зазначає про необхідніть направлення листа-повідомлення, та не визначає зміст і форму такого листа. Тому, він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.
Власникам землі, що не бажають продовжувати договори оренди землі на новий строк, ми радимо направляти орендареві листи наступного змісту:
ЛИСТ-ПОВІДОМЛЕННЯ
(про заперечення щодо продовження договору оренди землі)
Між мною, _______________________________та ________________________укладено договір оренди земельної ділянки від "______"_______________20______року №________.
Термін дії вказаного Договору закінчується "______"____________20______ року, що, відповідно до п.____ Договору, є підставою для його припинення.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, пп. а) ст.90 Земельного кодексу України продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; пп. б) ч.1 ст.90 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі.
Повідомляю Вас, що я не бажаю поновлювати дію Договору і маю намір використовувати земельну ділянку для власних потреб і на свій розсуд.
У зв'язку з цим, прошу утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали мені відразу після закінчення строку дії Договору використовувати належну мені, як власнику, земельну ділянку.
ПІБ Дата
Лист - повідомлення може бути вручений особисто, при цьому він передається орендарю, а на його копії орендар, або уповноважена особа зазначає дату його отримання, що підтверджується підписом та даними особи, яка його отримала.
Якщо орендар не бажає зареєструвати дату отримання листа, його необхідно направити поштою - рекомендованим листом з повідомленням та описом вкладення.
Відповідно до ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Спори пов'язані з орендою землі вирішуються в судовому порядку.
Судова практика у справах щодо розірвання договору оренди землі.
Систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. При цьому відсутність письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором не заслуговує на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов’язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати (Постанова ВС від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18). http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870570.
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору (Постанова ВС від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86205820.
Доводи відповідача про те, що він направляв позивачу пропозицію отримати орендну плату за землю, проте позивач за її отриманням не з'явився, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі (Постанова ВС від 11 грудня 2019 року у справі №272/872/17http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86241066.
Безоплатна первинна правова допомога
Якщо ви потребуватиме роз’яснень, правової інформації, допомоги у складанні претензій, заяв, скарг, запитів - звертайтесь до центру безоплатної правової допомоги.
Безоплатна вторинна правова допомога
Для осіб, визначених ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», може призначатись юрист, адвокат за рахунок держави (ветерани війни, ВПО, особи, чий дохід не перевищує 2-х прожиткових мінімумів, особи з інвалідністю, якщо їхня пенсія не перевищує 2-х прож.мінімумів, діти) для звернення до суду (представництва інтересів, складання процесуальних документів).
Отримати безоплатну первинну правову допомогу (юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань) можна:
– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103
– у месенджері Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/
– у приватному чаті системи БПД у Телеграм https://t.me/ualegalaid
– у Телеграм-чаті "Правова допомога протидії насильству" https://t.me/Non_Violence_Bot
– звернувшись до чат-боту у Телеграм "Кіберпес" для допомоги у боротьбі з кібербулінгом https://t.me/kiberpes_bot
– написавши на електронну пошту відділу «Михайлівське бюро безоплатної правової допомоги»: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
- зателефонуйте на номер Відділу: (06132) 2-07-33, 098 35 42 253 (робочі ні з 8.00 до 17.00)