Роздольська сільська об'єднана територіальна громада

Оголошуємо набір волонтерів у сфері надання безоплатної правової допомоги.

Що потрібно буде робити:

• допомагати центру з надання БВПД забезпечувати доступ людей до безоплатної правової допомоги;
• проводити правопросвітницьку роботу;
• організовувати надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги;
• допомагати з іншими завданнями для реалізації повноважень у сфері захисту прав людини.

Що ми пропонуємо:

• унікальний досвід співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги;
• можливість пройти безкоштовне навчання, (тренінги, курси, семінари тощо) як у сфері волонтерської діяльності, так і в правовій сфері;
• шанс розширити ділові контакти, покращити навички комунікації.

Скільки часу займатиме волонтерська діяльність

Ми очікуємо, що волонтери витрачатимуть на волонтерську діяльність 1–3 години на тиждень або не менше 4-х годин на місяць.

Як стати волонтером БПД

• Заповнити анкету: https://cutt.ly/hlq3RxH;
• Пройти дистанційний курс «Основи волонтерської діяльності» та отримати електронний сертифікат: http://academy.legalaid.gov.ua;
• Пройти співбесіду з представником центру.

Деталі тут: https://cutt.ly/2lxrWn4

Є запитання?

Пишіть нам в приватні повідомлення на сторінці чи на пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефонуйте: (06132) 2-07-33; +380 98 35 422 53

Або приходьте спілкуватися за адресою: смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-А.

ЯК ВИРІШУВАТИ ЗМЕЛЬНІ СПОРИ

Часто виникають питання щодо спору між сусідами за межу сумісних земельних ділянок. Такі звернення слід кваліфікувати як земельний спір.

У Земельному кодексі України визначені органи, що вирішують земельні спори, порядок розгляду земельних спорів, права та обов’язки сторін при розгляді земельних спорів. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 Земельного кодексу (ЗК) України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (ч. 2 ст. 158 ЗК України).

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (ч. 3 ст. 158 ЗК України).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (ч. 4 ст. 158 ЗК України).

 Таким чином, особі, яка проживає в на території  Михайлівського району  і в якої існує земельний спір, слід з’ясувати, де розміщена його земельна ділянка, у межах населеного пункту, чи за його межами. Якщо земельна ділянка розміщена в межах населеного пункту, то з приводу вирішення земельного спору слід звернутися до відповідної селищної, сільської ради, якщо за межами населеного пункту, то звернення слід направити до відділу у Василівському районі головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (71600, Запорізької обл., Василівський р-н., м.Василівка, вул.Театральна, 1).

Після подачі заяви, слід знати, що в ході розгляду земельного спору, заявник та інші зацікавлені сторони мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст. 160 ЗК України).

Також, відповідно до вимог ч.ч. 2,3 ст. 159 ЗК України, земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

При цьому, законодавець визначив чіткий термін розгляду земельних спорів, що розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін – це тижневий строк (ч. 1 ст. 159 ЗК України). У самому рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання, і воно передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття (ч.ч. 4,5 ст. 159 ЗК України). Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 161 ЗК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.

Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (ч. 4 ст. 158 ЗК України), тобто заявник, чи інша зацікавлена сторона має право зазначене рішення оскаржити в судовому порядку, і таке оскарження в суді призупиняє виконання зазначеного рішення (ч. 1 ст. 161 ЗК України).

У разі виникнення правових питань, отримати юридичну консультацію або роз’яснення можна  звернувшись до Михайлівського бюро правової допомоги, що знаходиться  за адресою: смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-А  або за тел.: 2-07-33, 0983542253.

Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. 

Інформацію підготувала заступник начальника відділу Мороз Т.А.

Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.

Плата за землю – обов’язковий платіж

Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є:

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є:

• земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
• земельні частки(паї), які перебувають у власності.

Плата за землю віднесена до місцевих податків і є однією із складових податку на майно. Тому встановлення ставок земельного податку належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, які встановлюють розміри ставок цього податку виключно в межах ставок, визначених Податковим кодексом України та затверджують їх своїм рішенням щороку до 15 липня.

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюють податкові органи за місцем знаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру з урахуванням бази оподаткування земельним податком.

Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Скільки треба платити

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування − не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, та які розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

 Важливо! Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. В свою чергу, фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення повідомлення – рішення.

Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані контролюючими органами, йому необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.

Про пільги щодо сплати земельного податку

Існують пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються:

• особи з інвалідністю першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах − не більш як 0,25 гектара, в селищах − не більш як 0,15 гектара, в містах − не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектара.

Для отримання пільги необхідно звернутись до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про надання пільги та документами, що посвідчують право на пільгу: посвідчення особи з інвалідністю або довідку медико-соціальної експертної комісії; посвідчення батьків багатодітної сім’ї; пенсійне посвідчення (за віком); посвідчення «Учасник бойових дій», «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Учасник війни», «Член сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія) тощо.

Важливо! Варто знати, якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

У разі виникнення правових питань, отримати юридичну консультацію або роз’яснення можна  звернувшись до Михайлівського бюро правової допомоги, що знаходиться  за адресою: смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-А  або за тел.: 2-07-33, 0983542253.

Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. 

Інформацію підготувала заступник начальника відділу Мороз Т.А.

ДОГОВІР ДАРУВАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА...все, що потрібно знати!

Досить часто власник житлового будинку, квартири, земельної ділянки чи іншого нерухомого майна бажає ще при житті подарувати своїм дітям, онукам, сестрам, племінникам чи іншій особі свою нерухомість.

Для того, щоб ваше бажання передати своє майно у дар інші особі мало юридичну силу, слід укласти договір дарування (в простонароді - дарчу).

ЩО Ж ТАКЕ ДОГОВІР ДАРУВАННЯ?

Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦК України).

ВАЖЛИВО! Договір дарування завжди є БЕЗОПЛАТНИМ. Дарувальник (той, хто дарує) не має права вимагати від обдаровуваного зустрічних дій за свій дарунок. Він не отримує ніякої матеріальної вигоди. Тобто, не можна просити взамін сплату коштів, вимагати утримання чи догляд т.п.

            Договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування (ч. 2 ст. 717 ЦК України).

КУДИ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ОФОРМЛЕННЯМ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ НЕРУХОМОСТІ?

            Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

            Законодавством також передбачена обов'язкова державна реєстрація права власності набутого за договором нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

           Для укладення договору дарування слід звернутися до державного або приватного нотаріуса:

за місцем знаходження нерухомого майна (квартири, будинку, земельної ділянки т.п.);

або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін договору (дарувальника чи обдаровуваного).

             Договір дарування від імені дарувальника (власника майна) може укласти і його представник. Для цього дарувальник має надати своєму представнику довіреність, яка повинна бути нотаріально засвідченою. За наявності такого доручення будь- яка особа, що вказана в ньому, може представляти інтереси дарувальника у нотаріуса та підписати за нього договір дарування. Проте, таке доручення має чітко передбачати ім'я обдаровуваного (особи, якій перейде дарунок в дар).

ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ ЗА ПЕВНИХ УМОВ

             Майно, набуте одним із членів подружжя на підставі договору дарування є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Тобто, якщо ви перебуваючи у шлюбі отримаєте в дар від своїх батьків, дідуся чи бабусі квартиру, житловий будинок чи інше майна, то інший з членів подружжя не матиме права претендувати на таке майно при поділі майна подружжя.

         МАЙНО ОТРИМАНЕ ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ Є ОСОБИСТОЮ ПРИВАТНОЮ ВЛАСНІСТЮ.

Якщо дарувальник бажає подарувати будинок, квартиру чи інше нерухоме майно, яке було придбано ним у шлюбі, а тому має статус спільного сумісного майна подружжя, то для укладення договору дарування такого майна необхідно отримати згоду іншого з членів подружжя на укладення договору дарування.

Важливо! Договір дарування спільного сумісного майна подружжя, укладений без згоди іншого з подружжя, є недійсним.

            Якщо дарувальний є власником лише частини будинку, квартири, тобто є кілька власників, кожному належить певна частка, то на укладення договору дарування своєї частки згода інших співвласників для посвідчення такого правочину не потрібна.

             Якщо договір дарування певним чином стосується інтересів малолітньої чи неповнолітньої дитини: якщо дитина є власником (співвласником) або має право на користування відчужуваним жилим приміщенням, або ж набуває майно у власність, то є обов'язковою згода органів опіки та піклування на вчинення договору дарування.

              При недосягненні обдаровуваним віку 18 років або наявності зареєстрованих в квартирі, будинку неповнолітніх дітей необхідним є дозвіл органу опіки та піклування на посвідчення договору дарування такої нерухомості.

            ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ:

паспорти й ідентифікаційні коди обох сторін договору;

оригінал правовстановлюючого документу на нерухомість (документ, який засвідчує, що дарувальник є власником майна);

довідка про осіб, які зареєстровані у будинку, квартирі;

якщо право власності на квартиру, житловий будинок виникло до 2013 року, необхідно одержати в БТІ довідку про те, що станом на 01.01.2013 року нерухомість належала дарувальнику;

технічний паспорт на житло;

звіт про оцінку нерухомого майна;

витяг з Державного земельного кадастру (якщо предметом договору є земельна ділянка чи житловий будинок, який розташований на ній);

свідоцтво про шлюб та письмова згода другого з подружжя, якщо нерухомість була придбана в шлюбі;

рішення суду або свідоцтво про розлучення, якщо нерухомість була придбана в шлюбі, але в даний момент подружжя вже розірвало шлюб;

свідоцтво про смерть, якщо квартира, житловий будинок т.п. були придбані в шлюбі, але однин із подружжя помер;

свідоцтво про народження дитини та дозвіл органу опіки та піклування, якщо обдаровуваний є неповнолітнім або неповнолітня дитина має право на користуватися цим житлом (зареєстрована в ньому);

документи, що засвідчують родинні відносини між особами першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, зокрема й усиновлені, рідні брати/сестри, бабусі, дідусі, онуки) - для звільнення від сплати податку та військового збору).

ЯКА ВАРТІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ ?

• послуги нотаріуса за посвідчення договору (орієнтовно 3000 - 4000 грн.);
• сплата державного мита - 1% від вартості майна;
• вартість послуг експерта за оцінку майна - від 500 грн.;
• витрати за проведення реєстраційних дій нотаріусом - орієнтовно 1800 грн.;
• виготовлення технічного паспорта на будинок, квартиру (за потреби) - від 1000 грн.;
• можлива сплата податку та військового збору (залежно від ступеня споріднення сторін договору та їх резидентського статусу).

при даруванні нерухомості далекому родичу або особі, яка не перебуває у родинних відносинах з дарувальником – сплачується 5% - податок на доходи фізичних осіб та 1,5% - військовий збір від оціночної вартості нерухомості;

якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, буде потрібно сплатити 18% - податок на доходи фізичних осіб, а також 1,5 % військовий збір від оціночної вартості нерухомості.

ЩОДО ПОДАТКУ, ТО СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА НАСТУПНЕ:

            За нульовою ставкою буде оподатковуватись дохід, отриманий від прийняття у дар майна фізичними особами, які є родичами першого або другого ступеня споріднення.

           Членами сім’ї фізичної особи ПЕРШОГО ступеня споріднення вважаються:

її батьки;

її чоловік або дружина;

діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

            Членами сім’ї фізичної особи ДРУГОГО ступеня споріднення вважаються:

її рідні брати та сестри;

її баба та дід з боку матері і з боку батька;

онуки.

Такі особи ЗВІЛЬНЕНІ від сплати податку (5 % - від вартості майна) та військово збору (1,5 % - від вартості майна) при отриманні в дар квартири, будинку, земельної ділянки чи іншого нерухомого майна.

            Якщо ж обдаровуваний не є членом сім'ї дарувальника першого або другого ступенів споріднення, то отримана в дар нерухомість оподатковується за ставкою 5% (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

           Фізичні особи, які отримали в дар нерухомість, що оподатковується за ставкою 5 %, також зобов’язані сплатити 1,5 % військового збору від вартості майна.

До того ж на законодавчому рівні розмір податку залежить від резидентського статусу обдаровуваного та дарувальника (тобто, чи є хтось із них іноземцем).

           Якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, то ставка оподаткування такого подарунку обкладатиметься за ставкою 18% (пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПК України).

          Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.

          Платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

           Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

Інформацію підготувала заступник начальника відділу Мороз Т.А.